квантуючий

[kʋɑntujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (у фізиці) Який здійснює квантування, тобто поділ певної величини (наприклад, енергії) на окремі порції (кванти); властивий квантуванню.

  2. (у техніці, про пристрій) Який перетворює неперервний сигнал (наприклад, аналоговий) у цифровий шляхом вимірювання його величини в дискретні моменти часу та подання результату у вигляді числового коду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квантуючий, р. квантуючого, д. квантуючому, з. квантуючого, о. квантуючим, м. квантуючім

Більше записів