1. Властивий здирнику, характерний для нього; такий, що здійснює здирництво.
2. Побудований на здирництві, що виражає здирництво.
-
здирництво
1. Систематичне вимагання грошей, майна або інших благ у когось, особливо зловживаючи службовим становищем або владою; викрадення, грабіжництво.
2. (у переносному значенні) Надмірно висока, грабіжницька ціна на щось; дія або практика, коли з когось беруть надто багато грошей за товари чи послуги.
-
здирник
1. Той, хто займається здирством, незаконно вимагає гроші чи інші матеріальні цінності, використовуючи службове становище, загрозу або шантаж; грабіжник, хабазник.
2. (істор.) Особа, яка збирала податки, мита або інші збори, часто зловживаючи владою і забираючи понад встановлену норму; митник, митарь.
-
здирливість
Властивість за значенням прикметника “здирливий”; схильність до здирання, вимагання грошей або майна, корисливість.
-
здирливий
1. Який схильний до здирання, вимагання грошей, хабарництва; корисливий.
2. Який виражає бажання здирати гроші або свідчить про таку схильність.
-
здирачка
1. Жінка, яка займається здиранням (зняттям) шкіри, хутра з тварин; жіночий відповідник до слова “здирач”.
2. Розм. про жінку, яка бере зависоку плату за щось, грабує клієнтів; жадібна крамарка або перекупниця.
-
здирач
1. Той, хто займається здиранням шкіри з тварин; чинник, що здійснює обдирання.
2. Робітник, який здирає (знімає) кору з деревини.
3. Переносно: той, хто вимагає з когось надмірну плату, хто грабує, обдирає інших (зазвичай зловживаючи становищем); грабіжник, лихвар.
-
здиратися
1. (розм.) Підніматися вгору, долати підйом, часто з зусиллям; диратися.
2. (перен., розм.) Різко підвищуватися (про ціни, тарифи тощо).
3. (заст.) Збиратися, накопичуватися у великій кількості (про щось небажане, наприклад, борги).
-
здирати
1. Знімати щось з поверхні, відокремлюючи від основи (про шкіру, кору, оболонку тощо).
2. Насильно забирати, відбирати у когось гроші, майно, часто з використанням загрози або зловживання владою.
3. Розмовне: стягувати, знімати одяг, взуття, часто з зусиллям або поспіхом.
4. Розмовне: призначати надто високу, грабіжницьку ціну за щось.
-
здирання
1. Дія за значенням дієслова здирати; насильне зняття, стягання чогось (одягу, покриття тощо).
2. (переносне значення) Вимагання, отримання кимось грошей, майна в надмірному розмірі або шляхом примусу; грабіж.
3. (переносне значення) Сильне подразнення, пошкодження поверхні шкіри внаслідок тертя або іншого впливу.