Значення
- (Юриспруденція) –
Систематичне вимагання грошей, майна або інших благ у когось, особливо зловживаючи службовим становищем або владою; викрадення, грабіжництво.
- (Економіка) –
(у переносному значенні) Надмірно висока, грабіжницька ціна на щось; дія або практика, коли з когось беруть надто багато грошей за товари чи послуги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здирництво, р. здирництва, д. здирництву, з. здирництво, о. здирництвом, м. здирництві, к. здирництво