Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто займається здирством, незаконно вимагає гроші чи інші матеріальні цінності, використовуючи службове становище, загрозу або шантаж; грабіжник, хабазник.
- (Історія) –
(істор.) Особа, яка збирала податки, мита або інші збори, часто зловживаючи владою і забираючи понад встановлену норму; митник, митарь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здирник, р. здирника, д. здирникові, з. здирника, о. здирником, м. здирникові, к. здирнику