• кон’юнкційний

    1. (логіка) Який стосується кон‘юнкції (логічного зв’язку, що виражає спільність, поєднання); такий, що має характер кон’юнкції.

    2. (мовознавство) Пов’язаний із сполучником (кон’юнкцією) або виражений за його допомогою; сполучниковий.

  • донехочу

    Донехочу — прислівник, що означає: до повного насичення, до відмови від їжі або пиття, до відчуття ситості.

  • кон’юнктурщина

    1. Пристосування своїх поглядів, дій або творчості до чинних обставин, модних течій або політичної ситуації з корисливих міркувань, часто зі зреченням від власних переконань; опортунізм.

    2. Поведінка, діяльність або твір, створені з таким пристосуванням; кон’юнктурний витвір.

  • кон’юнктурниця

    1. Жінка, яка керується в своїй діяльності (науковій, громадській, творчій тощо) кон’юнктурою, мінливими обставинами, прагне до вигоди, пристосовується до панівних настроїв або політичного курсу заради власної користі, кар’єри чи визнання.

    2. Рідко вживається у прямому значенні: жінка, що займається вивченням або аналізом економічної кон’юнктури.

  • донесхочу

    1. У такій мірі, щоб повністю задовольнити бажання, апетит або потребу; до повного насичення, до втоми від їжі, пиття або іншої діяльності.

    2. У великій кількості, вдосталь, без обмежень.

  • кон’юнктурництво

    Пристосування своїх поглядів, дій або творчості до вимог політичного моменту, до панівних настроїв або моди з метою отримання особистої вигоди.

    У науці, мистецтві чи публіцистиці — тенденція обмежуватися розглядом лише поверхневих, тимчасових явищ, уникаючи глибокого аналізу сутності речей.

  • кон’юнктурник

    Особа, яка пристосовує свої погляди, дії або творчість до вимог політичного моменту, до панівних настроїв з корисливих міркувань, заради власної вигоди.

    Діяч науки, мистецтва тощо, який у своїй роботі слідує не об’єктивним потребам, а тимчасовим, часто вигідним, зовнішнім обставинам (кон’юнктурі).

  • донестися

    1. Дістатися до кого-, чогось, долетіти (про звук, запах тощо).

    2. Дійти до свідомості, відчуття когось; стати відомим, почутим.

  • донести

    1. Дістати, довезти, доправити щось до певного місця або до адресата.

    2. Повідомити, переказати інформацію, відомості комусь.

    3. Підтримуючи або несучи, допомогти комусь дійти до якогось місця.

    4. (перен.) Зробити чутним, сприйнятним (про звук, запах тощо).

  • кон’юнктурний

    1. Стосовний до кон‘юнктури (економічної, політичної, суспільної ситуації в певний період); такий, що зумовлений чи обумовлений поточною ситуацією.

    2. Який пристосовується до обставин, вигідний у даних умовах, але не принциповий; опортуністичний.

    3. (У логіці) Стосовний до кон‘юнктури як логічної операції, що утворює складне висловлювання з двох або більше простих за допомогою сполучника «і».