1. (логіка) Який стосується кон‘юнкції (логічного зв’язку, що виражає спільність, поєднання); такий, що має характер кон’юнкції.
2. (мовознавство) Пов’язаний із сполучником (кон’юнкцією) або виражений за його допомогою; сполучниковий.
кон’юнкційний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |