1. (у спорті) Друга спроба виконання стрибка у висоту або жердиною, що надається спортсмену після першої невдалої спроби на взяту висоту.
2. (переносно) Додаткова, повторна спроба, можливість виправити невдачу або наздогнати когось, хто випередив.
-
здогонки
1. (заст.) Переслідування, погоня за кимось або чимось із метою наздогнати.
2. (спорт.) У деяких командних іграх з м’ячем (наприклад, футболі, хокеї) — тактична дія, коли гравець атакувальної команди намагається наздогнати суперника, що втікає з м’ячем (шайбою) до його воріт.
3. (перен.) Активні дії, спрямовані на те, щоб досягти, наздогнати когось або щось у розвитку, успіхах, рівні тощо.
-
здогонитися
1. (розм.) Наздогнати когось, переслідуючи; наздогнатися.
2. (перен., розм.) Досягти того ж рівня, стану, що й хтось інший; наздогнати когось у розвитку, навчанні тощо.
-
здогонити
1. Дістатися когось, наздогнати, перегнати в русі, пересуванні.
2. Дістатися когось, чогось у розвитку, навчанні, роботі тощо, усунути відставання.
3. Розм. Встигнути зробити щось у відведений час, компенсувати втрачений час.
-
здогнатися
1. Дістатися когось, наздогнати когось, пересуваючись з такою ж або більшою швидкістю.
2. (переносно) Досягти того самого рівня, стану, показника, що й хтось інший; наздогнати когось у розвитку, навчанні тощо.
3. (розмовне) Встигнути приєднатися до когось, прибути кудись одночасно з кимось.
-
здогнати
1. Наздогнати когось або щось, пересуваючись швидше; наздогнати, догнати.
2. Досягти того ж рівня, стану, показника, що й хтось інший або щось інше; випередити у розвитку.
3. Розм. Встигнути зробити щось у відведений час, компенсувати втрачений час або відставання.
-
здоганятися
1. Наздоганяти один одного, намагаючись перевершити у швидкості або результатах; вступати у змагання, переслідування.
2. (перен.) Поспішати з виконанням чогось, намагаючись наздогнати тих, хто випередив; прагнути досягти того самого рівня, стану.
-
здоганяти
1. Наздоганяти когось, щось, що рухається попереду, перебуває попереду; наздоганяти.
2. Перен. Домагатися рівня з ким-, чим-небудь у розвитку, навчанні, роботі тощо; випереджати.
-
здогадуватися
1. Приходити до висновку, робити припущення на основі непрямих ознак, окремих фактів або інтуїції; домислюватися.
2. Розуміти, усвідомлювати щось, що не було сказано прямо; відчувати, передбачати.
-
здогадування
1. Дія за значенням дієслова “здогадуватися”; процес приходження до певного висновку, припущення на основі непрямих ознак, натяків або неповної інформації.
2. Результат такої дії; власне припущення, гіпотеза, висновок, зроблений інтуїтивно або шляхом міркувань, але без точних доказів.