1. Приходити до висновку, робити припущення на основі непрямих ознак, окремих фактів або інтуїції; домислюватися.
2. Розуміти, усвідомлювати щось, що не було сказано прямо; відчувати, передбачати.
Словник Української Мови
Буква
1. Приходити до висновку, робити припущення на основі непрямих ознак, окремих фактів або інтуїції; домислюватися.
2. Розуміти, усвідомлювати щось, що не було сказано прямо; відчувати, передбачати.
Приклад 1:
Обидві гейші аж пирскали сміхом від якихось його жартів (можна здогадуватися, тлустих і солоних). Нарешті Респондент переконав їх фотографу ватися не перед, а за пам’ятником, на тлі згадуваної кінської задниці з хвостом (підтвердження моєї версії — перевірити на предмет зоофілії).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Бо, якби не факти, то можна було б a priori здогадуватися, що він пішов з кругів єрархічних, тому що находження сього титулу без сумніву єрархічне. З’явився він, як відомо, з поділом старої київської митрополії в XIV в. Коли в перших роках XIV в. відокремлено від неї галицьку митрополію, вона тоді ж одержала назву «Малої Руси», чи в грецькій формі «Малої Росії»,.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”