• заглушувати

    1. Робити менш чутним, приглушувати звук чогось, перекривати своїм звучанням інші звуки.

    2. Придушувати, зменшувати силу, інтенсивність або активність чогось (наприклад, відчуття, процес, явище).

    3. У техніці: зменшувати або усувати шуми, вібрації, перешкоди в роботі механізмів, електричних ланцюгів тощо.

  • заглушування

    1. Дія за значенням дієслова “заглушувати” — зменшення інтенсивності, сили або активності чогось, придушення, ослаблення (наприклад, заглушування болю, заглушування сигналу).

    2. Технічний процес зменшення або усунення небажаного шуму, вібрації, перешкод у різних системах (наприклад, заглушування звуку двигуна, акустичне заглушування, електромагнітне заглушування).

    3. У радіотехніці та зв’язку — навмисне створення перешкод для порушення або блокування радіопередач, радіосигналів.

    4. Переносно — придушення, недопущення вияву, розвитку чогось (наприклад, заглушування ініціативи, заглушування критики).

  • заглушуваний

    1. (про звук, сигнал тощо) Такий, що може бути приглушений, ослаблений або перекритий іншим, сильнішим звуком або шумом.

    2. (техн., про радіоперешкоди, канали зв’язку) Такий, що може бути придушений, нейтралізований за допомогою спеціальних технічних засобів для забезпечення якісного зв’язку або прийому.

    3. (перен., про почуття, думки, сумління) Такий, що може бути навмисно пригнічений, усунений або не помічений.

  • заглушувальний

    Який призначений для заглушення, зменшення або усунення шуму, звуків.

    Який стосується придушення, припинення або обмеження чого-небудь (наприклад, сигналу, перешкод, активності).

  • заглушний

    1. (про звук) Такий, що утворюється внаслідок закриття повітряного потоку в голосовому тракті, а потім його різкого розмикання з характерним звуковим ефектом (наприклад, звуки [п], [т], [к]).

    2. (про приголосний звук) Який є таким, як описано у значенні 1; у фонетиці — синонімічний до терміна “зімкнено-проривний” або “експлозивний”.

  • заглушливий

    1. Який має властивість заглушати, приглушувати звуки; приглушений, глухуватий.

    2. Який виникає або відчувається через задишку, брак повітря (про голос, звук, кашель тощо).

  • заглушка

    1. Технічний пристрій або деталь, призначені для тимчасового або постійного закриття отвору, патрубка, кінця труби тощо, щоб запобігти витоку рідини, газу або потраплянню пилу й бруду.

    2. У програмуванні та інформаційних технологіях — тимчасовий програмний код, модуль або об’єкт, що імітує функціонал реального компонента системи для тестування або запобігання збоям на етапі розробки.

    3. У радіотехніці та зв’язку — пристрій для поглинання або відбиття електромагнітних хвиль на виході передавача, що запобігає пошкодженню обладнання та забезпечує безпеку вимірювань.

    4. У побуті — невеликий предмет (наприклад, з пластмаси або гуми) для закривання отвору в чому-небудь (у раковині, ванні, пляшці тощо).

    5. Переносно — будь-яка дія, заява, рішення або об’єкт, що має лише видимість користі або функціонування, створені для відволікання уваги або тимчасового заповнення порожнечі.

  • заглушитися

    1. Втратити силу, інтенсивність, стати менш виразним, помітним або зовсім припинитися (про звук, шум, відчуття тощо).

    2. Стати менш активним, притупитися, вгамуватися (про почуття, бажання, явище).

    3. Покритися густою рослинністю, зарости (про ділянку землі).

  • заглушити

    1. Зробити тихішим, менш чутним або зовсім позбавити звуку, придушити шум чогось.

    2. Придушити, ослабити, зменшити інтенсивність прояву чогось (наприклад, почуття, біль, запах).

    3. У техніці: зменшити або усунути небажані коливання, перешкоди, шуми (у радіоприймачі, двигуні тощо).

    4. Рослинництво: перешкоджати росту, розвитку інших рослин, сильно розростаючись і забираючи сонце, поживні речовини.

  • заглушеність

    Заглушеність — стан, властивість або якість того, що є заглушеним; приглушеність, ослабленість (переважно про звуки).