заглушка

[zɑɦluʃkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Технічний пристрій або деталь, призначені для тимчасового або постійного закриття отвору, патрубка, кінця труби тощо, щоб запобігти витоку рідини, газу або потраплянню пилу й бруду.

  2. У програмуванні та інформаційних технологіях — тимчасовий програмний код, модуль або об’єкт, що імітує функціонал реального компонента системи для тестування або запобігання збоям на етапі розробки.

  3. У радіотехніці та зв’язку — пристрій для поглинання або відбиття електромагнітних хвиль на виході передавача, що запобігає пошкодженню обладнання та забезпечує безпеку вимірювань.

  4. У побуті — невеликий предмет (наприклад, з пластмаси або гуми) для закривання отвору в чому-небудь (у раковині, ванні, пляшці тощо).

  5. Переносно — будь-яка дія, заява, рішення або об’єкт, що має лише видимість користі або функціонування, створені для відволікання уваги або тимчасового заповнення порожнечі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заглушка, р. заглушки, д. заглушці, з. заглушку, о. заглушкою, м. заглушці, к. заглушко

Більше записів