Словник Української Мови
Буква
1. Зробити тихішим, менш чутним або зовсім позбавити звуку, придушити шум чогось.
2. Придушити, ослабити, зменшити інтенсивність прояву чогось (наприклад, почуття, біль, запах).
3. У техніці: зменшити або усунути небажані коливання, перешкоди, шуми (у радіоприймачі, двигуні тощо).
4. Рослинництво: перешкоджати росту, розвитку інших рослин, сильно розростаючись і забираючи сонце, поживні речовини.
Приклад 1:
А тепер таких тижнів у місяці чотири… В камері з них сміялись, а тоді вже й гнівались і просили Чернуху «заглушити». І єдиний Чернуха міг перемогти цю їхню химерну пісню.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Сопучи i надувшись, вiн засiв за рибу i плямкав губами, i сьорбав юшку так голосно, наче хотiв заглушити жiнчине голосiння. А Маланка лютувала.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
З мого iмпозантного будинку летить весняна «капель», її не може заглушити навiть шум шумного мiста.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”