1. (про звук) Такий, що утворюється внаслідок закриття повітряного потоку в голосовому тракті, а потім його різкого розмикання з характерним звуковим ефектом (наприклад, звуки [п], [т], [к]).
2. (про приголосний звук) Який є таким, як описано у значенні 1; у фонетиці — синонімічний до терміна “зімкнено-проривний” або “експлозивний”.