1. (про числовий ряд, функцію тощо) Такий, у якому члени або значення чергуються за знаком — додатні та від’ємні.
2. (перен., книжн.) Такий, що чергується, змінюється на протилежний; що має неоднакові, суперечливі ознаки або властивості.
-
знакомісце
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також дитячих книжок.
2. (рідк.) Узагальнюючий термін для позначення місця, де відбувається знайомство людей або яке пов’язане з процесом знайомства.
-
знакомство
1. Дія за значенням дієслова “знайомити(ся)” — процес установлення особистого контакту, зв’язків між людьми, внаслідок якого вони дізнаються одне про одного.
2. Наявність особистих стосунків, зв’язків із кимось, що ґрунтуються на взаємному знанні; стан знайомства. (Наприклад: мати коротке, випадкове, давнє знакомство).
3. Особа, з якою хтось знайомий, не є близьким другом, але має з нею певні стосунки. (Наприклад: випадкова, корисна, нові знакомства).
4. Попереднє, загальне ознайомлення з чимось, отримання початкових відомостей про щось. (Наприклад: знакомство з наукою, з творчістю митця, з місцевими звичаями).
-
знакомоделюючий
Який стосується процесу створення знаків (найчастіше мовних) або моделює їхні властивості та функції; такий, що займається знакотворенням.
-
знакомоделювальний
Який стосується створення, моделювання або генерації знаків (символів, позначок), зокрема в технічних системах, інформатиці або семіотиці.
Який має відношення до пристроїв, програм або процесів, призначених для формування зображень символів (наприклад, на дисплеї, принтері).
-
знакомитися
1. Вступати у знайомство з кимось, уперше дізнаватися про когось, зустрічаючись і розмовляючи.
2. Отримувати перші відомості, уявлення про щось, вивчати щось нове для себе.
3. (у пасивній формі, “знайомитися”) Бути представленим комусь з метою зав’язати знайомство.
-
знакомитий
1. (рідк.) Який має багато знайомих, широке коло спілкування; знайомитий.
2. (заст.) Який легко знайомиться з людьми, товариський; знайомитий.
-
знакомити
1. Робити когось знайомим з кимось, представляти одних людей іншим для зав’язку знайомства.
2. Ознайомлювати когось з чимось, передавати певні відомості, інформацію або досвід.
3. (заст.) Позначати, надавати чомусь певні ознаки, відмінні риси.
-
знакомий
1. Особа, з якою хтось знайомий, має знайомство; та, що належить до кола знайомих.
2. Уживається як звертання до людини, з якою спілкуються неформально, але чиє ім’я не називають або не пам’ятають.
-
знакозмінність
1. (лінгв.) Зміна звуків мови, при якій один звук перетворюється на інший під впливом сусідніх звуків або певних граматичних умов; одна з основних фонетичних закономірностей розвитку мови.
2. (мат.) Властивість функції, виразу або ряду змінювати свій знак (з плюса на мінус або навпаки) при зміні аргументу або в різних інтервалах.