1. (рідк.) Який має багато знайомих, широке коло спілкування; знайомитий.
2. (заст.) Який легко знайомиться з людьми, товариський; знайомитий.
знакомитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Млин став… не йде вода, — все в світі суєта, І владарка світів, недоля непоборна Наш знакомитий рід взяла на люті жорна. Забвенний пам’ятник прешедших поколінь, Мій млине, я, як ти: єсьмо обидва тлінь, І навіть повесні, з прибулими водами Не бачить нам підвод, вантажених мішками.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |