знайомий

1. Такий, що відомий, добре відомий, не новий, не чужий.

2. Такий, що перебуває у знайомстві з ким-небудь, має особисті стосунки.

3. (Уживається як іменник) Людина, з якою хтось знайомий, перебуває у знайомстві.

Приклади вживання

Приклад 1:
Мій добрий знайомий Іван Денисюк, викладач Львівського університету, запропонував мені приєднатися до студентської фольклорної експедиції, і я з радістю погодилася. Базувалися ми в Криворівні, так добре знаній із записників і листів Коцюбинського, зі спогадів Гнатюка, у цих, як їх колись називали, «гуцульських Атенах», які так багато важили в житті Франка, Коцюбинського, Гнатюка, Грушевського.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
(2 ) Венеція, 1 березня 1993 р. Вельмиповажний пане Перфекцій!1 Наш спільний знайомий і добрий приятель, доктор психіятрії Франк Попель (Льозанна, Швайцарія) пореко­ мендував Вас яко потенціяльну одиницю від Укранії для участи в інтернацйональному семінарі культурально- духових діячів, що його організовує наша Фундація «La morte di Venezia»2 спільно з окремими інтелектуаль­ ними, комерціяльними і сакральними кругами. Тема семінару: «Пост-карнавальне безглуздья світу: що на обрії?» Якщо Ви готові є засвідчити Вашу заінтересованість у пойменованому вижче семінарі, то просимо ухильно прибути до Венеції не пізніше 5 березня р. б. і виступити зі Словом на одну з окреслених нище тем (об’ємність Вашого відчиту не мусить перевершувати 7-8 сторін машинопису компутерального).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
— i, потрапивши‑таки, через океан, через гирилицю спiльних знайомих, нанипати якийсь контактний номер, i почувши знайомий голос, що воркотiв безсоромним задоволенням: “Шалено радий чути вас, панi”, — вибухла, как фурiя, трохи не матом — а вiн, виявляється, був черговий раз розбився, акурат перед її вiд’їздом, звалився вночi зi сходiв на купу брухту, поламав ребра, досi ходить у корсетi, ой блiн! — затулила рота долонею, зблиском згадавши свiй, фiзiологiчно якийсь тяжко вiдразний, сон: мовби тримає в руках його гiпсове погруддя, котре страхiтливо ворушить губами, та що ж це таке, справдi!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: прикметник () |