Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Зміна звуків мови, при якій один звук перетворюється на інший під впливом сусідніх звуків або певних граматичних умов; одна з основних фонетичних закономірностей розвитку мови.
- (Математика) –
(мат.) Властивість функції, виразу або ряду змінювати свій знак (з плюса на мінус або навпаки) при зміні аргументу або в різних інтервалах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знакозмінність, р. знакозмінності, д. знакозмінності, з. знакозмінність, о. знакозмінністю, м. знакозмінності, к. знакозмінносте