• зохотитися

    1. (розм.) Відчути сильний голод, захотіти їсти.

    2. (перен., розм.) Відчути сильне бажання чогось, захотіти чогось.

  • зофор

    Зофор — архітектурний елемент у вигляді суцільного фризу (горизонтальної смуги), прикрашеного безперервним рельєфним орнаментом або сюжетним зображенням, що огинає зовнішні стіни античного храму або іншої споруди.

    Зофор — власна назва (топонім) села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

  • зотівна

    Зотівна — власна назва, що походить від прізвища Зотів, жіночий варіант прізвища або похідне від нього ім’я (наприклад, утворене за моделлю Одарка — від Дари, Мотрина — від Мотря).

    Зотівна — форма по батькові (патронім) від чоловічого імені або прізвища Зотів (за зразком Петрівна, Іванівна).

  • зотович

    Зотович — українське прізвище, що походить від імені Зот (скорочена форма канонічного імені Ізот, Ісидор).

    Зотович — поширене прізвище серед українців та білорусів, яке вказує на походження від предка на ім’я Зот (на кшталт “син Зота”).

  • зотнутий

    1. (про людину) такий, що має зовнішність, нагадує представника народів Центральної Азії (звужені очі, широкі вилиці, дещо сплощений ніс); схожий на монгола.

    2. (переносно, про щось) такий, що має характерні риси, властиві монголам або народам Центральної Азії.

  • зотнути

    1. (діал.) Різко, з силою вдарити когось або щось; завдати сильного удару.

    2. (перен., діал.) Різко, категорично відмовити, відрізати у відповідь; різко висловити несхвалення.

  • зотлітися

    1. (про органічні речовини) Повністю перетворитися на попіл, згоріти без полум’я, тліючи до кінця.

    2. (переносно, про почуття, емоції, інтерес тощо) Поступово згаснути, вщухнути, втратити силу або жвавість.

  • зотліти

    1. Перестати горіти полум’ям, почати тліти; перейти у стан повільного безполум’яного горіння.

    2. (переносно) Поступово слабшати, затухати, втрачати інтенсивність (про почуття, явище тощо).

  • зотління

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (Переносно, рідко) Стан повільного, майже непомітного згасання, втрати сили або інтенсивності; процес, аналогічний тихому тлінню.

  • зотлілий

    1. Який повністю зотлів, перетворився на труху або попіл внаслідок тривалого тління без полум’я.

    2. (Переносне значення) Дуже старий, занедбаний, що знаходиться в стані повного занепаду або руйнації.