1. (розм.) Відчути сильний голод, захотіти їсти.
2. (перен., розм.) Відчути сильне бажання чогось, захотіти чогось.
Словник Української Мови
1. (розм.) Відчути сильний голод, захотіти їсти.
2. (перен., розм.) Відчути сильне бажання чогось, захотіти чогось.
Зофор — архітектурний елемент у вигляді суцільного фризу (горизонтальної смуги), прикрашеного безперервним рельєфним орнаментом або сюжетним зображенням, що огинає зовнішні стіни античного храму або іншої споруди.
Зофор — власна назва (топонім) села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
Зотівна — власна назва, що походить від прізвища Зотів, жіночий варіант прізвища або похідне від нього ім’я (наприклад, утворене за моделлю Одарка — від Дари, Мотрина — від Мотря).
Зотівна — форма по батькові (патронім) від чоловічого імені або прізвища Зотів (за зразком Петрівна, Іванівна).
Зотович — українське прізвище, що походить від імені Зот (скорочена форма канонічного імені Ізот, Ісидор).
Зотович — поширене прізвище серед українців та білорусів, яке вказує на походження від предка на ім’я Зот (на кшталт “син Зота”).
1. (про людину) такий, що має зовнішність, нагадує представника народів Центральної Азії (звужені очі, широкі вилиці, дещо сплощений ніс); схожий на монгола.
2. (переносно, про щось) такий, що має характерні риси, властиві монголам або народам Центральної Азії.
1. (діал.) Різко, з силою вдарити когось або щось; завдати сильного удару.
2. (перен., діал.) Різко, категорично відмовити, відрізати у відповідь; різко висловити несхвалення.
1. (про органічні речовини) Повністю перетворитися на попіл, згоріти без полум’я, тліючи до кінця.
2. (переносно, про почуття, емоції, інтерес тощо) Поступово згаснути, вщухнути, втратити силу або жвавість.
1. Перестати горіти полум’ям, почати тліти; перейти у стан повільного безполум’яного горіння.
2. (переносно) Поступово слабшати, затухати, втрачати інтенсивність (про почуття, явище тощо).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (Переносно, рідко) Стан повільного, майже непомітного згасання, втрати сили або інтенсивності; процес, аналогічний тихому тлінню.
1. Який повністю зотлів, перетворився на труху або попіл внаслідок тривалого тління без полум’я.
2. (Переносне значення) Дуже старий, занедбаний, що знаходиться в стані повного занепаду або руйнації.