• зотліватися

    Зотліватися — поступово перетворюватися на тлін, розкладатися під дією повільного горіння без полум’я або гниття; перегнивати, трухлявіти.

  • зотлівати

    1. (про органічні речовини) Повільно горіти без полум’я, лишившись під шаром попелу або в умовах недостатнього доступу кисню; тліти, перетворюючись на попіл.

    2. (переносно) Приховано, повільно розвиватися, існувати в латентному стані (про почуття, конфлікт, процес).

  • зотиківна

    Зотиківна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Зотик (варіант церковного імені Зотик, Зотикос).

  • зотикович

    Власна назва, що походить від прізвища Зотик (Зотикович — син Зотика), може вживатися як прізвище або по батькові.

    Історичний та літературний персонаж, зокрема, один із синів гетьмана Петра Дорошенка, згадуваний у козацьких літописах та історичних джерелах.

  • зотик

    Зотик — власна назва, чоловіче ім’я грецького походження (грец. Ζωτικός, Zōtikos), що означає “повний життя”, “життєвий”.

    Зотик — історична особа, християнський святий, шанований у православ’ї та католицизмі (наприклад, святий Зотик Сиропитатель, опікун сиріт у Константинополі IV століття).

    Зотик — рідкісна українська прізвища, утворена від однойменного імені.

  • зот

    ЗОТ — абревіатура від “загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що позначає систему пенсійного страхування в Україні, обов’язкову для всіх працюючих громадян.

    ЗОТ — абревіатура від “загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, що позначає систему соціального захисту громадян у випадках хвороби, інвалідності, безробіття, нещасного випадку на виробництві тощо.

    ЗОТ — абревіатура, що може використовуватися для позначення “закону про охорону праці” в Україні.

  • зосібна

    Окремо, поодинці, не разом з іншими.

    Самостійно, без сторонньої допомоги чи участі.

    У значенні прислівника “особливо”, “спеціально”, “навмисно”.

  • зострічатися

    1. Зустрічатися з кимось, мати побачення, регулярно бачитися з особою, з якою пов’язаний романтичними або близькими стосунками.

    2. (рідк.) Те саме, що зустрічатися — траплятися, виявлятися десь, натрапляти на щось.

  • зострічати

    1. (заст.) Зустрічати когось, робити стрічу; приймати, вітати прибулого.

    2. (заст.) Натрапляти на когось, щось, знаходити; стикатися з чимось.

    3. (заст.) Виявляти, показувати якісь почуття, ставлення (наприклад, любов, прихильність, повагу).

  • зострітися

    Зострітися — діалектний варіант дієслова «зустрітися», що означає побачитися, сістися з кимось, перебувати разом у певному місці в результаті попередньої домовленості або випадково.