• закрутина

    1. Різка зміна напрямку, вигин, поворот (про річку, дорогу тощо).

    2. Переносно: несподівана зміна, різкий поворот у розвитку подій, у житті; заплутана, складна ситуація.

    3. Рідко вживане: вир, водоворот.

  • закрутиголова

    1. Рідкісний вид птаха з родини горобцевих, що мешкає в Австралії та Новій Гвінеї, відомий своєю звичкою крутити головою під час шукання їжі; наукова назва — *Climacteris*.

    2. Переносно: людина, що схильна до несподіваних, часто безглуздих вчинків або постійно змінює свої рішення, думки; непостійна, легковажна особа.

  • закрутень

    1. Власна назва українського народного танця швидкого темпу з характерними обертальними рухами, що поширений на Чернігівщині та Сумщині; також музична форма для цього танцю.

    2. (у переносному значенні) Бурхлива, вихрова подія; стрімке, несподіване розгортання дій, часто з непередбачуваними наслідками.

    3. (діал.) Вихор, вихровий рух повітря; завихрення води.

  • закрутенина

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

    2. (переносно, розм.) Заплутана, складна або хаотична ситуація; безладдя, метушня, плутанина.

  • закрутаси

    1. Назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області.

    2. Назва села в Україні, розташованого в Полтавській області.

  • закрут

    1. Те саме, що закрутка — дія за значенням дієслів закрутити, закручувати; результат такої дії.

    2. Місце, де щось різко повертає, загинається (про річку, дорогу тощо); крутий вигин, поворот.

    3. У техніці — вид деформації тіла (деталі, конструкції), що виникає при дії крутного моменту; кручення.

    4. У кулінарії — страва з тонко розкатаного тіста, начиненого солодкою або пікантною начинкою та закрученого у вигляді рулету; різновид випічки або десерту.

    5. У розмовній мові — несподівана, часто неприємна подія або складний, заплутаний стан справ; крутій.

  • закрумкатися

    1. (розм.) Почати крумкати, видавати характерні звуки, подібні до голуб’ячого курлікання; загукати по-голубиному.

    2. (перен., розм.) Почати говорити тихим, ніжним, лагідним голосом, часто з відтінком залицяння або утішання.

  • закрумкати

    1. (розм.) Почати крумкати — видавати характерні горлові звуки, подібні до курчат або іншої домашньої птиці.

    2. (перен., розм.) Почати говорити тихо, невиразно або з нотками незадоволення, бурмотіти.

  • закрукатися

    1. (розм.) Почати крукати, видавати звуки, подібні до воронячого каркання.

    2. (перен., розм.) Почати говорити похмуро, буркливо або невдоволеним тоном; нарікати, скаржитися.

  • закрукати

    1. Почати крукати, видавати характерні звуки, подібні до тих, що утворює крука (ворон, ворона).

    2. Розмовно-жаргонне: почати говорити, заговорити (часто з відтінком невдоволення або іронії).