Древослів

Словник Української Мови

  • загрібальниця

    Загрібальниця — жіночий відповідник до слова “загрібальник”: жінка або дівчина, яка прагне привласнити собі щось, захопити, заволодіти чимось, часто в образному значенні (наприклад, загрібальниця чужої слави).

    Загрібальниця — розмовне позначення жінки, яка багато й азартно працює, “загрібає” справи, завдання або матеріальні блага, часто з відтінком осуду егоїстичного накопичення.

    Загрібальниця — технічний термін або назва для сільськогосподарської машини, пристрою чи знаряддя (наприклад, різновиду грабель), призначеного для згрібання чогось у купу.

  • загрібальник

    Загрібальник — власна назва персонажа з українського фольклору, зокрема вертепу, що уособлює жадібну, егоїстичну людину, яка прагне захопити, привласнити собі якнайбільше матеріальних благ, часто в образі скупого, корисливого пана або чиновника.

    Загрібальник — переносно про людину, яка прагне все забрати собі, присвоїти чужі досягнення або майно; користолюбець, хапуга.

  • загрюкотітися

    Загрюкотітися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті для позначення процесу вмикання, запуску або початку роботи потужного двигуна внутрішнього згоряння (наприклад, дизельного), що супроводжується характерним глибоким, гуркотливим звуком («грюкотом»).

  • загрюкотіти

    1. Почати грюкотіти, видати гучний, різкий, гуркотливий звук, схожий на гуркіт або важкий удар.

    2. Перен. Різко, сердито або невдоволено заговорити, залаяти; загарчати.

  • загрюкотатися

    1. (про птахів, особливо голубів) Почати грюкотати, видавати характерні горлові звуки, часто як прояв залицяння або позначення території.

    2. (переносно, розмовне) Заговорити, забалакати, часто швидко, емоційно або незрозуміло; видати серію голосних звуків, що нагадують пташине грюкотіння.

  • загрюкотати

    1. Почати грюкотіти — видавати різкі, гучні, гуркотливі звуки, схожі на гуркіт або грюкіт.

    2. Розпочати говорити голосно, різко, сердито або з невдоволенням, видаючи звуки, що нагадують грюкіт.

  • загрюкатися

    1. (розм.) Стати похмурим, насупитися, нахмуритися (про вираз обличчя).

    2. (перен., розм.) Стати небалакучим, замкнутим, почати хмуритися, сердитися; впасти в поганий настрій.

  • загрюкати

    1. Почати грюкати, видавати грюкання (глухі, різкі звуки, часто від удару металевих предметів).

    2. Розм. Почати говорити суворо, з докором або злістю; залаяти, сварити когось.

  • загрузтися

    1. Потрапити в груз, болото або в’язке середовище, застрягти в ньому.

    2. Переносно: опинитися у складних, неприємних обставинах, звідки важко вибратися; загрузнути.

  • загрузти

    1. Загрузнути, поринути у щось в’язке, рідке (у багно, сніг, воду тощо).

    2. Перен. Зануритися, заглибитися у якусь справу, стан, переживання, часто з відтінком важкості або безвихідності.

    3. Розм. Сильно забруднитися, стати брудним.