• закят

    Закят — обов’язкова щорічна милостиня (податок) у ісламі, що становить певну частку від майна та доходів віруючого і спрямовується на допомогу бідним, нужденним та інші суспільні потреби, визначені Кораном.

  • закущуватися

    1. (розм.) Починати кущітися, утворювати кущі (про рослини).

    2. (перен., розм.) Ставати густим, непрохідним, схожим на кущі (про волосся, заросли тощо).

  • закущитися

    1. (діал.) Заблукати в кущах, зайти в густі чагарники так, що важко вибратися.

    2. (перен., розм.) Заплутатися в складних обставинах, опинитися в безвихідному становищі.

  • закушуватися

    1. (розм.) Починати закушувати, вживати їжу після спиртного або разом з ним.

    2. (перен., розм.) Додавати щось додатково, зайве до вже достатнього, часто з негативним відтінком.

  • закушувати

    1. Їсти щось невелике після напою (особливо алкогольного) або перед основною їжею для апетиту.

    2. Розм. Їсти швидко, на ходу, перекушувати.

    3. Заст. Починати куштувати їжу, приступати до їди.

  • закушування

    1. Дія за значенням дієслова “закушувати” — споживання невеликої кількості їжі після напою (особливо алкогольного) або перед основним прийомом їжі.

    2. (у технічній термінології) Процес або результат з’єднання, закріплення деталей за допомогою закусок (спеціальних кріпильних елементів).

  • закуштуватися

    Закуштуватися — захлинутися, задихнутися від потрапляння рідини або їди в дихальні шляхи під час пиття чи їди.

    Закуштуватися — перен. замовкнути, зупинитися, несподівано перервати свою мову від сильного зворушення, ніяковості, здивування тощо.

  • закуштувати

    1. (діал.) Почати куштувати, спробувати на смак; заїсти щось невеликою кількістю їжі після напою (наприклад, горілки).

    2. (перен., рідк.) Почати відчувати, зазнавати щось (часто неприємне).

  • закуштратися

    Закуштратися — діал. (перев. західні діалекти) — почати куштратися, сваритися, чіплятися один до одного, вступати в дрібну суперечку або перепалку.

  • закуштрати

    1. (розм.) Почати куштрати, тобто почати їсти, перекусити, закусити.

    2. (перен., розм.) Почати критикувати, причепитися до когось з приводу дрібниць, “відкусити” частину чогось.