1. Обгороджувати, оточувати гаттю (частоколом, плетеним парканом тощо).
2. Загороджувати, перегороджувати щось гаттю або іншою перешкодою.
-
загачування
1. Дія за значенням дієслова “загачувати” — спорудження гаток, тимчасових дерев’яних гребель або загороджувальних споруд для регулювання води, створення ставків, осушення територій тощо.
2. (У переносному значенні) Систематичне створення перешкод, обмежень або бар’єрів у якійсь діяльності, процесі чи розвитку.
-
загачений
1. Такий, що має загаку або загаки; озброєний гаками.
2. Укріплений загаками (колючим дротом, перешкодами).
3. Переносно: ускладнений, переповнений труднощами або перешкодами.
-
загатний
1. Стосовний до загати, властивий їй; призначений для спорудження загат.
2. Розташований, розміщений біля загати або на ній.
-
загатка
1. Загадка, зашифроване образне описове питання або короткий текст, що потребує відгадування, розгадки; головоломка.
2. (переносно) Щось незрозуміле, невідоме або таємниче, що потребує пояснення, розуміння.
-
загатитися
1. (про воду, рідину) Зупинитися, перестати текти внаслідок утворення загати; накопичитися, зібратися на перешкоді.
2. (переносно, розмовне) Зупинитися, затриматися десь надовго, застрягти в якомусь місці або стані.
-
загатити
1. Перегородити річку, струмок, улоговину тощо греблею, дамбою або іншою спорудою для зупинки або регулювання течії води.
2. Засипати, закласти щільно чимось отвір, щілину, прохід, щоб утворити перешкоду або перепонити рух.
3. Розм. Щільно набити, напхати (їжею, речами тощо).
-
загата
1. Штучна перепона на річці або потоці, збудована з колод, каміння, землі тощо для підняття рівня води, спрямування її течії або створення водосховища; гребля, ставок.
2. Загородження з колод, хмизу або інших матеріалів, що споруджується на лісових струмках для затримання сплавляємої деревини.
3. Засіка, завал із дерев, що використовувався як оборонна споруда на шляху просування ворога.
-
загаснути
1. Перестати горіти, світитися; згаснути (про вогонь, світло тощо).
2. Перен. Поступово зникнути, припинити існування або активність; згаснути (про почуття, явище, традицію тощо).
3. Перен. Стати менш яскравим, інтенсивним; поблякнути (про колір, блиск тощо).
-
загаснення
Процес припинення горіння, тління або дії вогню; гасіння.
Переносно: втрата сили, інтенсивності, яскравості; згасання, ослаблення (наприклад, почуттів, явищ).
У техніці: примусове припинення роботи реактора шляхом введення в активну зону речовин, що поглинають нейтрони (поглиначів).