Процес подрібнення, розмелювання, роздроблення чогось на дрібні частини.
У лінгвістиці: зменшення значення слова або його семантичне послаблення.
У математиці: розподіл цілого на дрібні частини; дія, обернена до укрупнення.
Словник Української Мови
Процес подрібнення, розмелювання, роздроблення чогось на дрібні частини.
У лінгвістиці: зменшення значення слова або його семантичне послаблення.
У математиці: розподіл цілого на дрібні частини; дія, обернена до укрупнення.
Капелинка — невелика капела (невелика католицька церква) або окрема частина великого храму з власним вівтарем, призначена для окремих богослужінь.
Капелинка — у музиці: невеликий вокальний або вокально-інструментальний ансамбль, що виконує переважно духовну музику.
Капелинка — заст. шапка або головний убір особливого фасону, що належав до одягу капелана або хориста.
1. (іст.) Жіночий головний убір у вигляді невеликої шапочки або каптура, поширений у Західній Європі в XIV–XV століттях, часто з вуаллю.
2. (іст., рідко) Міра об’єму для рідин, що використовувалася в деяких країнах (наприклад, у Італії), різного розміру залежно від регіону.
3. (геол.) Ізольована гора або пагорб з пласкими схилами та округлою вершиною, що нагадує за формою старовинний головний убір; часто зустрічається в регіонах з горизонтальним заляганням пластів гірських порід.
1. Зменшувальна форма від слова “дрібка” — дуже мала кількість чогось, невелика частка, трішки.
2. (у математиці) Розмовна назва дробового числа, дробу.
1. Духовна особа (здебільшого католицького віросповідання), яка здійснює релігійне служіння при військовому підрозділі, на кораблі, у лікарні, навчальному закладі або в іншій організації.
2. У католицькій церкві: священик, який обслуговує окрему каплицю (капелу) або має право відправляти службу в такій каплиці.
3. Історично: придворний священик у монарха або вельможі, який часто очолював придворну капелу (хор).
1. Дуже мала кількість чогось, незначна частина, трішки, крихта.
2. (у математиці) Число, що складається з однієї або кількох рівних частин одиниці і записується за допомогою риски (горизонтальної або похилої), над якою стоїть чисельник, а під нею — знаменник.
3. (заст., діал.) Дрібна монета, грошовий знак малої вартості.
1. Невеликий хор або ансамбль вокалістів, що виконує переважно духовну музику, часто при храмі або набожній установі.
2. Невеликий оркестр, особливо камерного складу, або інструментальний ансамбль.
3. В архітектурі: невелика окрема культова споруда або прибудова до головного храму (костелу, собору), що має власний вівтар і призначена для моління чи зберігання реліквій.
4. У переносному значенні: група людей, що діє згуртовано, наче єдиний організм, а також взагалі про будь-яку згуртовану групу.
1. Дрібна, незначна річ, предмет або явище, яке не має суттєвої цінності або важливості.
2. Збірно: сукупність дрібних, незначних предметів або деталей; дрібниці.
3. Перен.: дрібна, несуттєва подробиця, формальність у якомусь справі, питанні.
1. (Капей) — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.
2. (Капей) — власна назва села в Україні, розташованого в Харківській області, поблизу однойменної річки.
Капеднот — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з найвищих точок хребта Свидовець (Чорногора), висотою близько 2028 метрів.
Капеднот — власна назва одного з найвищих озер льодовикового походження в Українських Карпатах, розташованого на південно-східних схилах однойменної гори в масиві Свидовець.