дріб’язок

1. Дрібна, незначна річ, предмет або явище, яке не має суттєвої цінності або важливості.

2. Збірно: сукупність дрібних, незначних предметів або деталей; дрібниці.

3. Перен.: дрібна, несуттєва подробиця, формальність у якомусь справі, питанні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Іще там єсть до півдесятка, Но дріб’язок і гольтіпа; В таких не буде недостатка, Хоть в день їх згине і копа. А скілько ж всіх?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |