1. Зменшувальна форма від слова “дрібка” — дуже мала кількість чогось, невелика частка, трішки.
2. (у математиці) Розмовна назва дробового числа, дробу.
дрібку
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ідуть три глеки у жупанах із винниці, на дорогу дрібку хильнули. А крамарка у терновій хустці сама у дзеркальце підморгує, не хочеться їй колупати з паляниць родзинки.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |