Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестливе від золото — дорогоцінний метал жовтого кольору, що символізує високе кохання, цінність або красу.
2. Переносно — ласкаве звертання до дорогої, улюбленої людини (переважно до жінки або дитини), що виражає ніжність і захоплення.
3. У технічній термінології — рідкісне позначення дуже тонкого листового золота, що використовується для декоративних робіт або позолоти.
1. Мати золотистий відтінок, блищати, виблискуючи як золото.
2. Перен. Виглядати багатим, розкішним, пишним (про рослинність, краєвид тощо).
3. Рідк. Покриватися тонким шаром золота, позолоти.
1. Покривати тонким шаром золота або матеріалом, що його імітує, надаючи предмету вигляду золотого.
2. Перен. Освітлювати золотистим, яскравим сяйвом (про сонячне світло).
3. Перен. Робити щасливим, радісним, наповнювати щастям (перев. про час, життя тощо).
1. Який має колір, утворений поєднанням золотистого (жовтувато-блискучого) та коричневого тонів; що нагадує за кольором темне золото, світлу бронзу або засмаглу шкіру.
2. (У спеціальних галузях, напр., у художніх описах, дизайні, кулінарії) Який характеризується переважанням коричневого кольору з яскравими, теплими золотистими відтінками або блиском.
1. Який має колір, що поєднує відтінки жовтого з золотистим блиском або насиченістю, схожий на колір розплавленого золота або стиглого жита.
2. (У спеціальних галузях, напр. у мінералогії, колористиці) Точний колірний відтінок, що систематизовано входить до відповідної палітри або шкали, має технічне позначення.
1. Який має колір, схожий на золото; з золотим відтінком.
2. Який містить частки золота або має ознаки, властивості золота.
3. Перен. Який має приємний теплий відтінок (про колір волосся, посмішку тощо); який викликає приємні, світлі почуття.
1. Жінка, яка займається золотінням, покриттям поверхні тонким шаром золота або його імітації.
2. Рід комах родини злакових молей (Psychidae), гусениці яких будують захисні чохлики-футлярчики з шовкових ниток та частинок рослин, що можуть мати золотавий відтінок.
3. Рід грибів родини трюфелевих (Elaphomyces), плодові тіла яких мають жовтувато-золотистий колір.
1. Майстер, який покриває поверхні тонким шаром золота (золотить), а також робітник, що займається золотодобуванням або переробкою золота.
2. Рід рослин родини айстрових (також відомий як сліз Божої Матері, гребінник, золотушник), деякі види якого використовуються в народній медицині.
3. Застаріла назва металевої монети золотого кольору (наприклад, дуката).
1. Який стосується золотіння, призначений для покриття тонким шаром золота або його імітації (наприклад, про золотильний цех, золотильні роботи).
2. Який має колір, близький до золота; золотистий (заст., про колір, відтінок).
Золотило — тонкий лист або порошок із золота, що використовується для покриття поверхонь (дерева, металу, паперу) з метою надання їм вигляду суцільного золота або для декоративного оздоблення.
Золотило — спеціальний інструмент (різновид кисті) з щіткою, зазвичай із щетини горностая або віскона, призначений для маніпулювання тонкими золотими листками під час процесу золотіння.
Золотило — застаріла назва майстра, який займається нанесенням золота на поверхні (золотильника).