золотко

1. Зменшувально-пестливе від золото — дорогоцінний метал жовтого кольору, що символізує високе кохання, цінність або красу.

2. Переносно — ласкаве звертання до дорогої, улюбленої людини (переважно до жінки або дитини), що виражає ніжність і захоплення.

3. У технічній термінології — рідкісне позначення дуже тонкого листового золота, що використовується для декоративних робіт або позолоти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Нi, золотко (“золотце”, iронiчно поправляє вона себе: так звертався до неї той чоловiк, якому зараз, либонь, ще паскуднiше, нiж їй, але то вже не має жодного значення), — нi, сачконути не вийде: ти‑но одбудь усе по порядку, а тодi й знати буде, чого ти справдi варта.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
— закляк, як струмом ударений, посеред кухнi з недонесеною до плити туркою в руках: золотко моє, хлопчик настрашений! — “А — давай лiпше побратаємось”, — веселилася цiлим серцем з його переполоху, i вiн шумно перевiв дух: жарт, ну розумiється, жарт!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Солнце близилося к горизонту и золотко своим желто-багровым светом и без того золотые, уставленные копнами поля благодатного села. Широкая долина покроїлася прозрачным светло-фиолетовым туманом и спрятала прекрасную линию своего горизонта в тумане.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |