Значення
- (Історія) –
Старовинна російська одиниця вимірювання маси, що дорівнює приблизно 4,266 грама; застосовувалася до введення метричної системи.
- (Техніка) –
Деталь у вигляді стрижня з клапаном у парових машинах, насосах та інших поршневих механізмах, яка призначена для перерозподілу потоків рідини або пари.
- (Техніка) –
У техніці — центральна частина деяких типів регуляторів швидкості (наприклад, у годинникових механізмах), що має форму важків на спицях, які відхиляючись від центру під дією відцентрової сили, регулюють хід.
- (Техніка) –
Застаріла назва пробірного каменя — кременистого сланцю, на якому за рискою, що залишається від спробного зразка золота чи срібла, визначають їх пробу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. золотник, р. золотника, д. золотникові, з. золотник, о. золотником, м. золотникові, к. золотнику
Походження слова (Етимологія)
Слово «золотник» має два значення. Перше — це старовинна міра ваги, що дорівнює 1/96 фунта (близько 4,266 грама). Це значення походить від слова «золото», оскільки в давньоруські часи золота монета такої ваги була одночасно і мірою ваги. Друге значення — технічний термін, що позначає деталь механізму (розподільник пари або рідини). Це значення, ймовірно, також пов’язане з першим, оскільки ця деталь відіграє важливу роль у роботі машини, «на вагу золота». Слово є похідним від «золото» і має відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, російське «золотник», білоруське «залатнік», чеське «zlatník» (у значенні монети), сербохорватське «златник» (золота монета).