1. Відсутність звички до чогось, невміння, нездатність щось робити через недостатню практику або відсутність навички.
2. (рідк.) Звичка, якої позбулися; результат відвикання від чогось.
Словник Української Мови
1. Відсутність звички до чогось, невміння, нездатність щось робити через недостатню практику або відсутність навички.
2. (рідк.) Звичка, якої позбулися; результат відвикання від чогось.
Відвислість — властивість за значенням прикметника “відвислий”; стан, коли щось обвисло, відвисло, утворило м’яку звисину.
Гемоспоридин — речовина, що утворюється в організмі при розпаді гемоглобіну під час малярії; один з пігментів, що забарвлюють сечовину в коричневий колір.
Розділ стоматології, що вивчає будову, функції та патології пульпи зуба та периапікальних тканин, а також методи їх лікування.
Сума лікувальних маніпуляцій, спрямованих на збереження зуба шляхом видалення інфікованої або некротизованої пульпи, механічної та медикаментозної обробки кореневих каналів з подальшим їх пломбуванням.
1. Процес або результат звикання до відсутності чого-небудь, позбавлення звички до чогось; відучування.
2. У фізіології та психології — ослаблення або згасання умовнорефлекторної реакції внаслідок багаторазового застосування умовного подразника без його підкріплення безумовним.
Гемосперія — медичний термін, що означає наявність крові в спермі, яка може надавати їй рожевий, червоний або бурий відтінок.
1. (геол.) Пов’язаний з внутрішньою енергією Землі, що обумовлює тектонічні рухи, магматизм, метаморфізм гірських порід та інші процеси в надрах планети; термін, що стосується ендодинаміки.
2. (фіз., техн.) Характеризує стан або процеси, що відбуваються за умови сталості внутрішньої енергії системи.
Властивість або якість бути відвертим; щирість, правдивість у висловлюваннях, відсутність приховування своїх думок, почуттів або намірів.
Відкритість, прямота у спілкуванні або поведінці, що виражається у небажанні лукавити чи хитрити.
Рідко: відкрите, щире вчинок або вираз.
1. Дія за значенням дієслова “відвертати”; повертання чого-небудь убік, ухиляння, відхилення.
2. (у медицині) Термін, що позначає відведення, відхилення частини тіла (наприклад, ока, кінцівки) від середньої лінії.
Гемоспермія — медичний термін, що означає наявність крові в спермі чоловіка, що візуально проявляється як червоне, рожеве або коричневе забарвлення еякуляту.