Відвислість — властивість за значенням прикметника “відвислий”; стан, коли щось обвисло, відвисло, утворило м’яку звисину.
відвислість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Відвислість — властивість за значенням прикметника “відвислий”; стан, коли щось обвисло, відвисло, утворило м’яку звисину.
Відсутні