Словник Української Мови
Ельфа — у германо-скандинавській міфології та фентезійній літературі: одна з низших природних духів, пов’язаних з повітрям, світлом або магією, часто зображується як крилата істота неземної краси з гострими вухами.
Ельфа — у сучасній культурі (переважно в рольових та відеоіграх): жіночий варіант назви раси ельфів; представниця цієї раси.
1. Назва однієї з клавіш на клавіатурі комп’ютера, призначеної для переміщення курсору або фокусу на один символ (позицію) у правому напрямку.
2. Назва кнопки або елемента керування в інтерфейсах програм та вебзастосунків, що має вигляд стрілки, спрямованої в праву сторону, і виконує функцію переміщення, прокручування або вибору наступного елемента.
Гексозамін — органічна сполука, похідна гексози, в якій гідроксильна група при другому вуглецевому атомі замінена на аміногрупу; структурний компонент багатьох біологічно важливих полісахаридів (наприклад, хітину, гіалуронової кислоти) та глікопротеїнів.
1. У германо-скандинавській, кельтській та англійській фольклорній традиції — надприродна істота, дух лісу, води або повітря, що володіє чарівною силою; зображається як прекрасний, втончений, безсмертний (або довгожитель) гуманоїд, часто з гострими вухами.
2. У сучасній фентезійній літературі, рольових іграх та масовій культурі — одна з розумних рас, що зазвичай характеризується довголіттям, близькістю до природи, витонченістю та розвиненою магією.
1. Вміння швидко та вдало виконувати певні рухи, дії; спритність, навичка.
2. Набута навичка, досвід у якійсь справі, діяльності; умілість.
1. Дія за значенням дієслова «вправляти»; набуття навичок, майстерності в чомусь шляхом регулярних тренувань, повторень.
2. (у техніці, ремеслах) Процес встановлення, вмонтовування, укріплення чогось у відповідне місце або положення.
3. (заст., рідк.) Керування, управління чимось; здійснення влади або контролю.
гексоза — моносахарид, що містить шість атомів вуглецю в молекулі; до гексоз належать глюкоза, фруктоза, галактоза та інші.
1. Дія за значенням дієслова вправляти; навчання, тренування для набуття вправності, майстерності у чомусь.
2. (у множині, зазвичай) Серія вправ, комплекс тренувальних занять для опанування навичками, розвитку фізичних або розумових здібностей.
3. (застаріле) Введення, вміщення чогось у щось; вставка.
1. Велике солоне безстічне озеро в Росії (Волгоградська область), найбільше за площею серед мінеральних озер Європи, відоме лікувальними грязями та ропою.
2. Селище міського типу в Росії (Волгоградська область), розташоване на березі однойменного озера, адміністративний центр однойменної селищної ради.
3. (Переносно) Курортна зона навколо озера Ельтон, що має національне значення в Росії через унікальні природні лікувальні фактори (клімат, грязі, ропа).
1. Документ, що підтверджує внесення виправлень або доповнень до іншого документа (наприклад, до наказу, протоколу, довідки).
2. Дія за значенням дієслова «вправляти»; вставка, вмонтовування чогось у щось (наприклад, вправка діаманта у перстень).