ельф

Значення

1. (Література) –

   У германо-скандинавській, кельтській та англійській фольклорній традиції — надприродна істота, дух лісу, води або повітря, що володіє чарівною силою; зображається як прекрасний, втончений, безсмертний (або довгожитель) гуманоїд, часто з гострими вухами.

2. (Література) –

   У сучасній фентезійній літературі, рольових іграх та масовій культурі — одна з розумних рас, що зазвичай характеризується довголіттям, близькістю до природи, витонченістю та розвиненою магією.

Правопис та відмінювання