1. Автор байок, поет, що пише байки.

2. Розповідач байок, оповідач; балакун.

1. Мінерал класу силікатів, різновид скаполіту, що зустрічається в районі озера Байкал; використовується як декоративно-облицювальний камінь.

2. Рідкісний мінерал, гідроксил-фторапатит, названий на честь озера Байкал.

1. Рід прісноводних двостулкових молюсків родини Unionidae, що поширені в басейні озера Байкал та деяких інших водоймах Сибіру.

2. Застаріла назва родини двостулкових молюсків Baicaliidae, ендемічних для озера Байкал, яких сучасна наука відносить до родини Euglesidae.

1. Короткий алетовіршований твір алегоричного змісту з моралізуючим висновком, у якому діючими особами найчастіше є тварини, рідше рослини, предмети чи люди.

2. Вигадана розповідь, неправдива чи перебільшена подія; вигадка, небилиця.

3. М’яка вовняна або напіввовняна тканина з густим ворсом, що використовується для пошиття теплого одягу.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Чортківському районі, на річці Байза.

1. Стан, коли людина не відчуває інтересу, прихильності чи співчуття до когось або чогось; відсутність емоційної реакції, зацікавленості, холодність.

2. Повна незацікавленість, неуважність до чого-небудь; зневажливе ставлення, нехтування.

3. (У філософії та етиці) Стан спокою душі, свободи від пристрастей та зовнішніх впливів, що досягається шляхом усвідомлення нікчемності земних турбот (атараксія).

1. Відсутність інтересу, зацікавленості, уваги до когось або чогось; незацікавленість, нехтування.

2. Відсутність почуттів, емоційної реакції на щось; холодність, безпристрасність, неуважність.

3. Стан спокою, рівноваги, відсутність хвилювання; філософська прийнятість подій.

1. Відсутність інтересу, уваги або емоційної реакції до когось або чогось; ставлення, що характеризується повним нехтуванням, безпристрасністю та холодністю.

2. Стан спокою, безсторонності, неупередженості; незацікавленість у результаті чогось, що дозволяє зберігати об’єктивність.

3. (у філософії) Стан душі, досягнутий шляхом подолання пристрастей та відчуження від зовнішніх подразників; спокій духу, незворушність.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “байдик” — невеликий, часто затишний куточок для відпочинку або усамітнення.

2. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, урочища, лісової галявини, місцевості), що походить від загального значення слова.

Бездіяльність, марнування часу, неробство; проведення часу без корисної справи, ледарювання.