1. Жінка або дівчина, яка грає на барабані, музикантка, що виконує партію ударних інструментів (переважно барабана) у оркестрі, ансамблі, музичному гурті тощо.

2. У переносному значенні: жінка, яка активно просуває, популяризує якісь ідеї, погляди або закликає до чогось; провісниця, зачинательниця (зазвичай у стійкому словосполученні “барабанщиця чогось”).

1. Музикант, який грає на барабані або інших ударних інструментах.

2. Військовослужбовець, призначений для подавання сигналів за допомогою барабана (застосовувалося в арміях минулого).

3. Переносно: той, хто активно висуває, просуває або рекламує якісь ідеї, погляди; завзятий прихильник і пропагандист чогось.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “барабан”: невеликий барабан або барабан іграшкового типу.

2. Розмовна назва квітки рослини з родини дзвоникових (Campanula), що має характерну дзвінчасту форму віночка, схожу на перевернутий барабанчик.

3. Технічний термін для позначення невеликої циліндричної деталі, порожнистого циліндра або барабаноподібного елемента в механізмах (наприклад, барабанчик лебідки, барабанчик швейної машинки).

4. У медицині — розмовна назва барабанної перетинки (лат. membrana tympani), тонкої мембрани, що відокремлює зовнішнє вухо від середнього.

Барабан-дозатор — спеціалізований технологічний вузол у вигляді порожнистого обертового барабана, призначений для точного відмірювання та порційної видачі сипких матеріалів, гранул або подрібнених продуктів у заданій кількості за одиницю часу.

Барабан-дозатор — механізм у складі сільськогосподарської, будівельної або харчової техніки (наприклад, сівалки, комбайна, фасувального апарата), що забезпечує рівномірне дозування насіння, добрив, цементу, круп тощо завдяки системі внутрішніх комірок або лопатей, які захоплюють і віддають матеріал при обертанні.

1. Музичний інструмент, що складається з порожнього корпусу (циліндричної, конусоподібної або іншої форми) та натягнутої на нього шкіри (мембрани), звук з якого видобувають ударом по мембрані рукою, паличкою або щітками.

2. Циліндрична або конусоподібна деталь у різних механізмах і пристроях (наприклад, барабан лебідки, барабан гальма, барабан пральної машини).

3. Архітектурний елемент у вигляді циліндра або багатогранника, що підтримує купол споруди або служить основою для нього.

4. Циліндрична частина вогнепальної зброї (револьвера, револьверної гармати), що обертається і містить у собі патрони.

Бар-індукція — у математичній логіці та теорії множин: спеціальний принцип індукції, застосовний до добре впорядкованих множин, зокрема до ординалів, який дозволяє доводити властивості для всіх елементів, спираючись на припущення, що властивість виконується для всіх попередніх елементів. Назва походить від символу, що позначає порожню множину або кінець доказу (∅), який у англомовній традиції називається «bar».

Бар-індукція — у конструктивній математиці та інтуїціоністській логіці: принцип доказу, заснований на ідеї, що будь-яка обчислювана функція, визначена на дереві (наприклад, на множині кінцевих послідовностей), має бар, тобто скінченну множину, що перетинає всі нескінченні шляхи в цьому дереві. Цей принцип є важливим інструментом в інтуїціоністському аналізі.

Бар-конструкція — типова назва для легкої каркасної будівлі або споруди, основу якої складають металеві або дерев’яні стійки (бари), з’єднані горизонтальними та діагональними елементами; часто використовується для тимчасових або швидко-збірних об’єктів (торгових павільйонів, виставкових стендів тощо).

Бар-конструкція — у техніці, архітектурі та дизайні: конструктивний принцип або конкретна технічна система, де основну несучу функцію виконують стрижневі елементи (бари), що працюють на розтяг або стиск, утворюючи просторову ґратчасту структуру.

Бар-комин — це вбудована або приставна шафа-стійка з відділеннями для зберігання напоїв, посуду та аксесуарів, яка зазвичай містить у своїй конструкції вбудований декоративний камін (електричний, біопаливний або імітацію) і стільникову поверхню для сервірування напоїв.

1. Графічне зображення у вигляді смуг різної ширини та пробілів між ними, призначене для автоматизованого зчитування інформації про об’єкт (найчастіше товар) за допомогою спеціальних пристроїв — сканерів.

2. Цифровий код, який закодовано у графічному зображенні смуг та пробілів і який є унікальним ідентифікатором об’єкта.

1. Зменшувальна форма до слова “бар’єр”: невисока, невелика перешкода, огорожа або загородження, часто тимчасова або декоративна.

2. (спорт.) Невисокий бар’єр, що використовується для тренувань або у змаганнях з бігу з перешкодами для початківців (наприклад, у дитячих змаганнях).

3. (переносно) Незначна, легко подолана перешкода, труднощі або формальність.