• гигикати

    Видавати різкі, переривчасті звуки, схожі на «гиг-гиг», характерні для деяких птахів (наприклад, гусей) або тварин.

    Гучно і різко сміятися, викрикуючи звуки, що нагадують «гиг» або «гиги».

  • ескалоп

    1. Тонкий шматок м’яса (зазвичай свинини, телятини або курятини), обсмажений у паніруванні або без нього.

    2. Кулінарна назва для круглого або овального шматка риби, обсмаженого в сухарях.

    3. В архітектурі — декоративний елемент у вигляді стилізованої мушлі, що використовувався в орнаментиці, особливо в епоху рококо.

  • ввіткатися

    ввіткатися — дієслово, що означає вплестися, вплутатися в щось, звичайно про рослини (наприклад, про лозу, плющ тощо).

  • ввірватися

    1. Різко, з силою увійти, вдертися кудись, долаючи перешкоди або опір.

    2. Раптово з’явитися, вторгнутися в певний простір, середовище або в хід подій (також у переносному значенні).

    3. Увійти, вступити кудись з натиском, поривчасто, з великою енергією.

  • гигикання

    1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Берегівської міської громади Берегівського району Закарпатської області.

  • ввірвати

    1. Різким рухом, з силою втягнути, втягти когось або щось усередину, у певний простір або середовище.

    2. Переносно: раптово з’явитися, вторгнутися кудись (про явище, стан, почуття тощо).

  • ввіткати

    1. (діал.) Увійти, зайти кудись, проникнути всередину чогось.

    2. (перен., діал.) Заплутатися в чомусь, втягнутися в складну чи неприємну справу.

  • ескалація

    1. Поступове посилення, загострення або розширення конфлікту, протистояння, напруженості тощо, що часто призводить до більш серйозних наслідків.

    2. У військовій справі та міжнародних відносинах — навмисне та контрольоване підвищення рівня конфлікту, наприклад, шляхом застосування більшої сили або розширення території бойових дій.

    3. У менш поширеному вжитку — поступове нарощування, збільшення інтенсивності або масштабів будь-якого процесу чи явища (наприклад, ескалація витрат, ескалація насильства).

  • ввірваний

    Власна назва, що походить від дієслова “ввірватися” — увірватися, різко вдертися, вторгнутися; стосовний до такого діяння або його результату.

  • ввісьмох

    У вісім осіб, у складі восьми людей (про дію, перебування або пересування групи).