Словник Української Мови
1. (біохімія) Моносахарид з чотирма атомами вуглецю (тетроза), альдоза, що є проміжним продуктом у деяких біохімічних процесах, зокрема в пентозофосфатному шляху.
2. (мед.) Застаріла або рідковживана назва для одного з видів порушення пігментації шкіри, пов’язаного з почервонінням.
Гетероскедатичність — властивість часових рядів, при якій дисперсія випадкових похибок (залишків) моделі не є сталою, а змінюється з часом, часто демонструючи певні закономірності (наприклад, кластери високої та низької волатильності).
1. Який стосується варіацій, тобто різновидів, модифікацій або змін чогось, що зберігає основні ознаки.
2. (Математика) Який стосується варіацій (змінних величин) або варіювання; пов’язаний з методами варіаційного числення.
3. (Музика) Пов’язаний з варіаціями як музичною формою, заснованою на повторенні та зміні теми.
1. Спосіб, пов’язаний із варіаціями, змінністю; з використанням варіацій або на їх основі.
2. У математиці, зокрема в обчисленні варіацій: методом варіацій, за допомогою варіювання величин.
1. У спосіб, що передбачає наявність варіантів, можливість вибору між різними способами, формами або методами; з можливістю варіювання.
2. У математиці, мистецтві, лінгвістиці та інших галузях: зі зміною, з можливістю утворення варіантів; неоднаково, з відхиленнями від основного варіанту.
Еритродіол — природний тритерпеновий спирт, що належить до групи пентациклічних тритерпенів, ізомер урсолінової кислоти; знаходиться в рослинах родини вересових (наприклад, у листі та корі вересу) та деяких інших, має потенційну біологічну активність.
1. Який стосується варіацій, тобто різновидів, модифікацій або змін чогось, що зберігає основні ознаки.
2. (Математика) Який стосується варіацій (змінних величин) або варіювання; пов’язаний з методами варіаційного числення.
3. (Музика) Пов’язаний з варіаціями як музичною формою, заснованою на повторенні та зміні теми.
1. Такий, що може мати різні варіанти, змінюватися в залежності від умов; властивий варіанту.
2. У математиці, лінгвістиці та інших науках: такий, що стосується варіацій, коливання величин або форм.
1. (лінгв.) Такий, що належить до різних мовних систем або поєднує елементи різних систем; що описує явища, що існують у різних системах.
2. (інформ., техн.) Такий, що складається з різнорідних, різнотипних компонентів або підсистем, які функціонують як єдине ціле.
1. У спосіб, що передбачає наявність варіантів, можливість вибору між різними способами, формами або методами; з можливістю варіювання.
2. У математиці, мистецтві, лінгвістиці та інших галузях: зі зміною, з можливістю утворення варіантів; неоднаково, з відхиленнями від основного варіанту.