Словник Української Мови
1. Такий, що має закупорку; закритий, затиснений чимось, що перешкоджає проходженню, руху або виходу чогось (про отвори, канали, судини тощо).
2. У медицині: такий, що утворився внаслідок закупорки; закритий тромбом, емболом, атеросклеротичною бляшкою тощо (про кровоносну судину).
закуповуватися — дієслово, яке означає здійснювати закупівлю, купувати щось у значній кількості або на тривалий час, часто з метою створення запасів.
закуповуватися — у значенні забезпечувати себе необхідними товарами, продуктами або матеріалами шляхом їхнього попереднього придбання.
1. Купувати щось у великій кількості, оптом, для подальшого використання або перепродажу.
2. Систематично або регулярно купувати, здійснювати закупівлю чогось для забезпечення потреби.
Закуповування — дія за значенням дієслова “закуповувати”; процес придбання товарів, сировини або матеріалів, зазвичай у великій кількості або на регулярній основі, для подальшого використання або перепродажу.
Закуповування — сукупність заходів, пов’язаних з організацією та здійсненням закупівель, як правило, у контексті діяльності підприємства, установи або організації.
1. Який призначений для закупівлі, придбання; такий, що закуповується.
2. Який може бути закуплений, доступний для закупівлі.
Закупниця — жінка, яка займається закупівлями товарів або сировини для подальшого продажу або промислового виробництва; жіночий відповідник до слова “закупник”.
Закупниця — історична назва жінки, яка в Київській Русі та Великому князівстві Литовському займалася збутовою торгівлею, купуючи товари у виробників (наприклад, хліб, хутро, мед) для їхнього подальшого оптового продажу на внутрішніх або зовнішніх ринках.
1. Особа, яка займається закупівлями (придбанням товарів, сировини, обладнання тощо) для державних установ, підприємств, організацій або комерційних структур; фахівець у сфері державних або корпоративних закупівель.
2. У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — залежний селянин, який, взявши позику (куп) у землевласника, зобов’язувався відпрацювати її; боржник, що працює на кредитора для погашення боргу.
1. (істор.) Пов’язаний із закупництвом — формою залежності селян у Київській Русі, коли боржник (закуп) працював на кредитора до повного погашення позики.
2. (істор.) Який стосується закупу — особи, що вступила в боргову залежність на визначених умовах («Руська Правда»).
3. (перен., рідко) Такий, що купується або заготовляється у великій кількості, оптом; закупівельний.
1. (перехідне) Набувати велику кількість чогось, робити значні закупівлі товарів, продуктів тощо для певних потреб або на тривалий час.
2. (неперехідне, розмовне) Запасатися продуктами харчування, товарами першої необхідності, часто перед святками, у зв’язку з підвищеним попитом або в очікуванні дефіциту.
1. Купувати щось у великій кількості, оптом, для подальшого використання або перепродажу; здійснювати закупівлю.
2. (перен., розм.) Запасатися чимось у великому обсязі, набувати у значній кількості.