1. (істор.) Пов’язаний із закупництвом — формою залежності селян у Київській Русі, коли боржник (закуп) працював на кредитора до повного погашення позики.
2. (істор.) Який стосується закупу — особи, що вступила в боргову залежність на визначених умовах («Руська Правда»).
3. (перен., рідко) Такий, що купується або заготовляється у великій кількості, оптом; закупівельний.