закупний

[zɑkupnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (істор.) Пов’язаний із закупництвом — формою залежності селян у Київській Русі, коли боржник (закуп) працював на кредитора до повного погашення позики.

  2. (істор.) Який стосується закупу — особи, що вступила в боргову залежність на визначених умовах («Руська Правда»).

  3. (перен., рідко) Такий, що купується або заготовляється у великій кількості, оптом; закупівельний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закупний, р. закупного, д. закупному, з. закупного, о. закупним, м. закупнім

Більше записів