закуп

[zɑkup] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (історичне) Особа, яка в Київській Русі та Великому князівстві Литовському займалася закупкою товарів для княжого двору або міста, а також купець, що вів оптову торгівлю.

  2. (історичне) У давньоруському праві — наймит, селянин, який узяв позику (купу) у землевласника і зобов’язаний був відпрацювати її; залежна особа, знаходився між вільним людом і холопом.

  3. (сучасне, спеціальне) Коротка назва для закупівельної діяльності, процесу закупівлі чогось (наприклад, товарів, сировини, обладнання) для підприємства або організації; сама закуплена партія товару.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закуп, р. закупа, д. закупові, з. закуп, о. закупом, м. закупі, к. закупе

Більше записів