1. (історичне) Особа, яка в Київській Русі та Великому князівстві Литовському займалася закупкою товарів для княжого двору або міста, а також купець, що вів оптову торгівлю.
2. (історичне) У давньоруському праві — наймит, селянин, який узяв позику (купу) у землевласника і зобов’язаний був відпрацювати її; залежна особа, знаходився між вільним людом і холопом.
3. (сучасне, спеціальне) Коротка назва для закупівельної діяльності, процесу закупівлі чогось (наприклад, товарів, сировини, обладнання) для підприємства або організації; сама закуплена партія товару.