• закупляння

    Закупляння — процес купівлі товарів, сировини або послуг у великих обсягах, зазвичай для подальшого використання у виробництві, перепродажу або забезпечення діяльності організації; оптова закупівля.

    Закупляння — дія за значенням дієслова “закупляти”; здійснення закупівлі, закуповування чогось.

  • закуплення

    Закуплення — дія за значенням дієслова “закупити”; процес придбання товарів, продуктів, сировини тощо, зазвичай у великій кількості або на тривалий час.

    Закуплення — сукупність товарів, продуктів, сировини тощо, що були закуплені, придбані; запас чогось, створений шляхом закупівлі.

    Закуплення — централізоване придбання товарів, сировини або продукції у виробників або населення державними або кооперативними організаціями (застосовується переважно в історичному контексті).

  • закуплений

    1. Який був придбаний, набутий шляхом закупівлі; закуплений у великій кількості, оптом.

    2. Який перебуває у стані закупорки, закритий для проходу або протікання.

  • закупка

    1. Дія за значенням дієслова “закупати” — придбання товарів, сировини або продуктів у великій кількості, оптом, часто для подальшого використання або перепродажу.

    2. Сукупність закуплених товарів, продуктів; партія чогось, що було закуплено.

    3. (У спеціальному контексті) Організована діяльність, процес або процедура придбання чогось (наприклад, державних закупівель — “публічна закупівля”).

  • закупитися

    1. Придбати щось у великій кількості, зробити значні запаси товарів, продуктів тощо.

    2. (розм.) Придбати для себе багато чогось, часто надмірно або з запасом.

  • закупити

    1. Купити щось у великій кількості, з запасом або для певної мети (наприклад, для перепродажу, забезпечення потреби на тривалий час).

    2. Придбати весь наявний товар, продукцію, монополізувавши його покупку.

    3. (у торгівлі) Придбати товар у виробника або оптового постачальника для подальшого продажу.

  • закупи

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

    2. (заст., діал.) Множина від слова “закуп” — особа, яка в давнину брала на себе борг або зобов’язання, перебуваючи через це в певній залежності від кредитора; також — наймит, що працював за борг.

  • закупень

    1. Історична особа, яка в Київській Русі добровільно або через борги входила в залежність від феодала (князя, боярина), зобов’язуючись працювати на нього, але зберігаючи особисту свободу; особа, що уклала договір («купу») про таку залежність.

    2. У народній міфології та обрядовості — персонаж або символ, пов’язаний з зимовими святами (частіше з Різдвом або Новим роком), який може втілюватися в ході вертепних, колядницьких чи маскарадних дійств; іноді — узагальнена назва для учасників різдвяно-новорічних обходів у масках.

  • закупатися

    1. Купувати щось у великій кількості, запас, заздалегідь або для тривалого користування.

    2. (розм.) Купувати багато речей, робити значні покупки, часто під час розпродажів або з іншої нагоди.

  • закупати

    1. Купувати щось у великій кількості, заздалегідь або про запас, часто оптом.

    2. (перен., розм.) Захоплювати, заволодівати кимось або чимось повністю, підкоряти своїй волі.

    3. (заст.) Покупати, викуповувати когось із рабства, неволі.