1. Порода великих курей м’ясного напряму з густим оперенням і короткими ногами, що походить з Південно-Східної Азії.

2. Історична назва південної частини В’єтнаму (регіону навколо дельти річки Меконг) в колоніальний період.

1. Порода курчат великого розміру з густим оперенням на ногах, виведена в Китаї; птах цієї породи.

2. Історична назва південної частини В’єтнаму в період французького колоніального панування (до 1949 року).

1. Порода великих курей м’ясного напряму з густим оперенням на ногах, виведена у Південно-Східній Азії (від назви історичної області Кохінхін у південному В’єтнамі).

2. Історична назва південної частини В’єтнаму (регіону навколо дельти річки Меконг), що вживалася в європейській географії колоніального періоду.

1. Легендарний великий діамант індійського походження, один з найвідоміших історичних коштовних каменів у світі, який з 1849 року належить британській королівській родині і є частиною королівських регалій.

2. Переносно: про щось надзвичайно цінне, унікальне або неперевершене, що є гордістю та найкращим надбанням.

1. (діал.) Тепла верхня одяга з сукна, повсті або хутра, зазвичай довга та з капюшоном; кожух.

2. (перен., діал.) Про людину, яка поводиться мляво, незграбно або носить незручний, завеликий одяг.

Кохмоїда — власна назва українського літературного альманаху, заснованого письменником Юрієм Ковалем у 1994 році; видання присвячене сучасній прозі, поезії та есеїстиці.

Кохмоїда — у переносному значенні: символ або позначення явища, процесу чи періоду в українській літературі та культурі кінця XX — початку XXI століття, пов’язаного з пошуком нової ідентичності, експериментальною формою та інтелектуальною рефлексією.

Кохлеоїда — плоска алгебраїчна крива четвертого порядку, яка описується фіксованою точкою кола, що котиться без ковзання по нерухомій прямій.

Медичний термін, що означає будь-яке захворювання або патологічний стан спірального органу внутрішнього вуха — кохлеї, що призводить до порушення функції слуху (сенсоневральної туговухості).

Кохлеограма — графічне зображення (крива) електричних потенціалів, що виникають у вухі (переважно в кортієвому органі) у відповідь на звуковий подразник; використовується в об’єктивній аудіометрії для діагностики стану слухової системи.