кохлеарний

[koxlɛɑrnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Стосується спіралеподібної частини внутрішнього вуха (равлика), що відповідає за перетворення звукових коливань на нервові імпульси.

  2. (Медицина) –

    Пов’язаний з технічними пристроями (імплантами), призначеними для стимуляції слухового нерва з метою відновлення слуху при його глибокій втраті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кохлеарний, р. кохлеарного, д. кохлеарному, з. кохлеарного, о. кохлеарним, м. кохлеарнім

Більше записів