Значення
- (Медицина) –
Кохлеограма — графічне зображення (крива) електричних потенціалів, що виникають у вухі (переважно в кортієвому органі) у відповідь на звуковий подразник; використовується в об’єктивній аудіометрії для діагностики стану слухової системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кохлеограма, р. кохлеограми, д. кохлеограмі, з. кохлеограму, о. кохлеограмою, м. кохлеограмі, к. кохлеограмо