кохлеопатія

[koxlɛopɑtijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Медичний термін, що означає будь-яке захворювання або патологічний стан спірального органу внутрішнього вуха — кохлеї, що призводить до порушення функції слуху (сенсоневральної туговухості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кохлеопатія, р. кохлеопатії, д. кохлеопатії, з. кохлеопатію, о. кохлеопатією, м. кохлеопатії, к. кохлеопатіє

Більше записів