Музикант, який грає на корнеті (духовому мідному інструменті).

Уроженець або житель міста Корнет (Корнету) в Румунії.

Корнет-а-пістон — мідний духовий музичний інструмент з помірно широкою мензурою, м’яким тембром та вентильним механізмом, що був поширений у XIX — на початку XX століття, зокрема в оркестрах.

Корнет-а-пістон — назва партії для цього інструменту в оркестровій партитурі або музикант, що грає на ньому.

1. Молодий офіцерський чин у кавалерії деяких країн (наприклад, у Великій Британії), що відповідає прапорщику або підпоручику в піхоті; особа, яка має такий чин.

2. Старовинний дерев’яний духовий музичний інструмент з мундштуком, подібний до сучасної труби, але з м’якшим тембром.

3. Кондитерський виріб у формі вафельного, паперового або картонного конуса, наповнений кремом, морозивом або іншими солодощами.

4. Військове звання молодшого офіцерського складу в козацьких військах (наприклад, у Війську Запорозькому), часто — командир підрозділу (сотні, куреня).

1. У футболі та інших спортивних іграх з м’ячем: стандартне положення, при якому м’яч вводиться в гру з кутового сектора поля після того, як його викотив за лінію воріт гравці оборонної команди; також саме введення м’яча з цього положення.

2. У боксі: частина рингу, обмежена двома канатами, де відпочиває боєць між раундами; також команда секундантів, що обслуговує боксера під час бою.

3. У фінансах та бізнесі: ситуація, коли учасник ринку або група учасників отримує контроль над значною частиною пропозиції товару чи цінних паперів, щоб штучно підняти ціни; монополізація ринку.

4. У архітектурі та дизайні: внутрішній кут приміщення; відокремлена, часто затишна частина кімнати або простору, призначена для певної діяльності (наприклад, читальний куточок).

1. Корнемюз — власна назва села в Україні, розташованого в Білгород-Дністровському районі Одеської області, на березі озера Сасик; входить до складу Татарбунарської селищної громади.

2. Корнемюз — власна назва залізничної станції Одеської залізниці, розташованої поблизу однойменного села.

1. Жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Cornelia), що вживається в українській мові.

2. У давньоримській історії — представниця знатного патриціанського роду Корнеліїв, найвідомішою з яких була Корнелія, мати братів Гракхів, яка увійшла в історію як взірець чесноти та матері.

3. У ботаніці — народна назва деяких рослин, зокрема, видів роду Смикавка (Ornithogalum), що належать до родини Холодкових (Asparagaceae).

1. Чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Cornelius), вживане в українській мові переважно в релігійному або історичному контексті.

2. Історична особа: Папа Римський Корнелій (III століття), священномученик, шанований у християнстві.