корнелій

1. Чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Cornelius), вживане в українській мові переважно в релігійному або історичному контексті.

2. Історична особа: Папа Римський Корнелій (III століття), священномученик, шанований у християнстві.

Приклади вживання

Приклад 1:
9 Н е п о т Корнелій (пом. після 32 р. до н.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник () |