1. (діал.) Обходити навколо, кружляти, обертатися навколо чогось.
2. (діал.) Обробляти, обтісувати колоду або інший дерев’яний матеріал.
3. (спец., рідк.) Розрізати, розпилювати колоду на частини.
Словник Української Мови
1. (діал.) Обходити навколо, кружляти, обертатися навколо чогось.
2. (діал.) Обробляти, обтісувати колоду або інший дерев’яний матеріал.
3. (спец., рідк.) Розрізати, розпилювати колоду на частини.
1. Який був додержаний, тобто виконаний, здійснений, збережений, дотриманий (про обіцянку, угоду, закон, правило тощо).
2. Який був додержаний, тобто утриманий, збережений у певному стані, не втрачений.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — в Рожнятівському районі).
2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова “колувати”; обертання, кружляння, рух по колу.
1. (діал.) Власна назва міфологічної істоти у фольклорі українців Карпат, зокрема лемків — зла душа померлої відьми або чаклуна, що встає з могили та шкодить людям; аналог упиря.
2. (перен., рідк.) Людина зі злим, недобрим характером; відьма, чаклун.
1. Музичний метод композиції XX століття, заснований на рівноправності всіх дванадцяти звуків хроматичної гами, які організуються в певну послідовність (серію), що стає основою музичної форми.
2. Конкретний твір, створений за допомогою цього методу.
1. (географія) Село в Україні, у Золочівському районі Львівської області.
2. (історична географія) Історична місцевість у Києві, колишнє село, нині — житловий масив у Солом’янському районі.
1. Пов’язаний з додекафонією — музичною технікою композиції XX століття, заснованою на рівноправному використанні всіх дванадцяти звуків хроматичної гами, об’єднаних у впорядковану серію (ряд), яка є основою твору.
2. Побудований за принципами додекафонії; такий, що використовує атональну додекафонічну систему.
1. Старовинна жіноча прикраса у вигляді порожнистої сережки або підвіски, яку носили біля скронь як частину головного убору, характерна для слов’янських народів (особенно Х—XIII ст.).
2. Назва села в Україні, зокрема у Львівській та Чернівецькій областях.
1. (хімія) Який стосується додекатіонату — солі або естера додекатіонової кислоти.
2. (хімія) Який має у своєму складі або структурі додекатіонатний залишок (іон додекатіонової кислоти).
Колпос — скорочена назва колективного господарства (колгоспу) в СРСР, що вживалася в офіційних документах, пресі та розмовній мові радянського періоду.
Колпос — рідкісне прізвище, що походить від вищезгаданого терміна.