колубаха

1. (діал.) Власна назва міфологічної істоти у фольклорі українців Карпат, зокрема лемків — зла душа померлої відьми або чаклуна, що встає з могили та шкодить людям; аналог упиря.

2. (перен., рідк.) Людина зі злим, недобрим характером; відьма, чаклун.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |