1. (діал.) Сильно бити, лупцювати когось; колошматити.
2. (перен., діал.) Робити щось дуже інтенсивно, з надзвичайною енергією або швидкістю (наприклад, бігти, працювати).
Словник Української Мови
1. (діал.) Сильно бити, лупцювати когось; колошматити.
2. (перен., діал.) Робити щось дуже інтенсивно, з надзвичайною енергією або швидкістю (наприклад, бігти, працювати).
1. Приєднувати щось до чогось, збільшуючи кількість, обсяг або розмір; приплюсовувати.
2. Вносити додаткові елементи, деталі або характеристики до чогось, доповнювати.
3. У математиці: виконувати арифметичну дію — знаходити суму чисел або величин.
4. (розм.) Говорити щось додатково, додавати до сказаного.
1. Назва однієї з племінних груп індіанців Канади, що мешкають на північному заході країни в регіоні річки Маккензі; представник або представниця цього народу.
2. Мова племені колоша, що належить до атабаскської групи мовної родини на-дене.
1. Такий, що його можна додати, приєднати до чогось іншого.
2. (У математиці, інформатиці) Такий, що виконує функцію додавання або призначений для неї; компонент, який можна включити в систему для розширення її можливостей.
1. Який має ознаки колочення (у 1 знач.), підданий колоченню.
2. У назві ботанічного таксона: *коло́чена м’я́та* — народна назва рослини з родини глухокропивових з листям, що нагадує м’яту, але з різким неприємним запахом (*Ballota nigra*).
1. (від «догідний») У спосіб, що відповідає чиїмсь бажанням, вимогам або обставинам; зручно, прийнятно, до ладу.
2. (заст., рідк.) Відповідно, належним чином, як слід.
1. (у зоології) Який належить до типу хордових тварин, що мають хорду протягом усього життя або на певній стадії розвитку; характерний для цих тварин.
2. (у біології) Пов’язаний з типом Chordata, що об’єднує тварин із внутрішнім осьовим скелетом у вигляді хорди, нервовою трубкою над нею та зябровими щілинами (у зародковому стані або постійно).
Колохор — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Колохор — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах (частина хребта Свидовець), одна з найвищих точок Чорногірського масиву.
1. (діал.) Який легко піддається, поступливий, покірний; слухняний.
2. (діал.) Зручний, придатний для чогось; сприятливий.
1. Колофан — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Колофан — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Рожнятівському районі.