колочений
[kolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який має ознаки колочення (у 1 знач.), підданий колоченню.
-
У назві ботанічного таксона: *коло́чена м’я́та* — народна назва рослини з родини глухокропивових з листям, що нагадує м’яту, але з різким неприємним запахом (*Ballota nigra*).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колочений, р. колоченого, д. колоченому, з. колоченого, о. колоченим, м. колоченім